Дерень Андрій Миколайович (29р.)
(13.12.1992 – 24.07.2022)
Дерень Андрій Миколайович народився 13 грудня 1992р. в с.Мишівське Шаргородсьгого р-ну Вінницької області у багатодітній родині робітників, де зростало ще три сини.Батьки з дитинства прививали йому любов до Бога і вчили бути справжнім чоловіком.
1 вересня 1999р. пішов до Дерев’янської школи l-lll cтупенів.
Закінчив 9 класів в 2008 р., вступив до Барського коледжу транспорту та будівництва на спеціальність “інженер-механік”, провчившись 1рік і місяць, в жовтні 2009р. переводиться в Браїлівський професійний ліцей на спеціальність “електрик”, де його з радістю приймають викладачі і однолітки.
Закінчив навчання, також здав на права на кат С
Після закінчення навчання заробляв на життя, допомогаючи батьку копати криниці.
З 9 жовтня 2012р. по 3 жовтня 2013р. – строкова військова служба. Батьки згадують, що Андрія не брали за станом здоров’я ( астма, травма коліна) – та йому не завадило нічого.
Повернувшись,вирішив поїхати до Києва і майже рік працював різноробочим на будівництві.
15 травня 2015р. призваний на строкову службу в АТО-
07липня 2016р. звільнений у запас.
Після повернення мав важкий емоційний стан, заважала тиша, нервував.
Проходив лікування в реабілітаційному центрі на західній Україні.
19 серпня 2016р. влаштувався в ТОВ “Поділляагрозахист” менеджером зі збуту хімічних добрив. Отримав новеньке службове авто у розпорядження і їздив по Україні, рекомендуючи свій товар. Виявилось що він до цього мав хист і справи різко пішли вгору.
1 грудня 2016р. звільнився і 6 березня 2017р.відкриває свою справу – ТОВ “Макошаагро”.
Фірма протрималася рік і ,через непорозуміння з партнером, розриває договір і їде за кордон до Польщі. Працює там рік і ,з набутим досвідом і приємним враженням про людей ,повертається до України.
Знову працює в Києві, де і знайомиться з дівчиною, Анастасією, з якою 20.11.2020 р.одружується.
1вересня 2021 року вступає до 1 курсу факультету бізнесу та сфери обслуговування Державного університету «Житомирська політехніка» (група ЗПВ-21-1, спеціальність «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»).
Мав дуже щасливий шлюб,де панувало не тільки кохання,а справжня дружба.
Дуже хотіли дитинку і мрія здійснилася.
Але війна внесла свої корективи.
Андрій,будучи справжнім чоловіком,приймає рішення йти боронити нашу країну від ворога.
25 лютого 2022 року призваний Коростенським РТЦК та СП Житомирської обл. на військову службу,молодшим сержантом, згодом командиром відділення зенітного ракетного взводу 2 аеромобільного батальйону.
Бум мужнім солдатом,умів згуртовувати хлопців,всі рішення приймав зважено і грамотно.
Користувався великим авторитетом серед бійців,був надійним товаришем і справжнім громадянином незалежної України, за яку і загинув 24 липня 2022р.у районі н.п.Білогірка Херсонської обл.під час артилерійського обстрілу з боку ворога.
Він загинув за нашу Батьківщину, свято вірив,що вона вистоїть у цьому страшному пеклі..
Він загинув героєм, на жаль так і не побачивши свою маленьку донечку, яка дуже схожа на нього. Загинув, щоб ми всі жили у могутній незалежній державі.